Регламент (Третейський суд)
«Зареєстровано»
Міністерством юстиції України
Наказ від « 9 » серпня 2010 р.
№ 8885/5
Свідоцтво № 066
Директор Департаменту легалізації об'єднань громадян, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформагентств
______________________О.М. Семьоркіна
«Затверджено»
Загальними зборами
Всеукраїнської громадської організації «Захисту прав споживачів фінансових послуг»
«15» червня 2010р
Протокол №2 Зміни
Зміни внесено Президією
Протокол від 02.08.2010
РЕГЛАМЕНТ
ПОСТІЙНО ДІЮЧОГО ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ
ПРИ ВСЕУКРАЇНСЬКІЙ ГРОМАДСЬКИЙ ОРГАНІЗАЦІЇ
«ЗАХИСТУ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ»
м. Київ - 2010
Стаття 1. Застосування Регламенту.
1.1 Регламент Третейського суду визначає порядок та правила звернення до третейського суду, порядок формування складу третейського суду, правила вирішення спорів третейським судом, інші питання, віднесені до компетенції третейського суду Закону України "Про третейські суди" (далі - Закон) та інші положення, які хоча і не передбачені Законом, але не суперечать принципам організації та діяльності третейського суду, визначеним Законом, і є необхідними для належного здійснення третейським судом повноважень з третейського вирішення спорів.
1.2. Якщо сторони в Третейській угоді передбачили передачу спору, який виник чи може виникнути, на вирішення Третейського суду, Регламент Третейського суду є невід'ємною частиною третейської угоди.
1.3. За будь-яких обставин, у випадку суперечності Третейської угоди Регламенту Третейського суду, застосовуються положення цього Регламенту або Закону.
Стаття 2. Компетенція Третейського суду.
2.1. Третейський суд, з дотриманням вимог Закону, самостійно вирішує питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду конкретної справи.
2.2. Сторона має право заявити про відсутність у Третейського суду компетенції відносно переданого на його вирішення спору до початку розгляду справи.
2.3. Сторона має право заявити про перевищення Третейським судом меж його компетенції, якщо в процесі третейського розгляду виникне питання, розгляд якого не передбачено третейською угодою або яке не може бути предметом такого розгляду відповідно до Регламенту третейського суду чи Закону.
2.4. Третейський суд може оголосити перерву або зупинити розгляд справи по суті до вирішення ним питання щодо наявності у нього відповідної компетенції.
2.5. З питань наявності чи відсутності компетенції Третейський суд у вказаних випадках виносить мотивовану ухвалу.
2.6. Якщо Третейський суд дійде висновку щодо неможливості розгляду ним конкретного спору внаслідок відсутності у нього компетенції, провадження у цій справі закривається, а витрати, понесені Третейським судом, відшкодовуються сторонами в рівних частках.
2.7. Третейський суд вирішує питання про наявність і дійсність угоди про передачу спору на розгляд Третейського суду.
2.8. В разі, якщо Третейський суд дійде висновку про відсутність або недійсність зазначеної угоди, він повинен відмовити в розгляді справи.
2.9. Про відмову у розгляді справи виноситься мотивована ухвала, яка надсилається сторонам, при цьому заявнику разом з ухвалою повертаються позовні матеріали.
Стаття 3. Формування складу Третейського суду.
3.1. При формуванні Третейського суду в складі одного судді, сторони на власний розсуд та у визначений між собою спосіб протягом 5-ти (п'яти) днів з моменту отримання відповідної ухвали, призначають чи обирають третейського суддю зі Списку третейських суддів.
3.2. В разі недосягнення згоди у наданий строк та не обрання третейського судді, то розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду.
3.3. При формуванні Третейського суду в складі трьох суддів кожна зі сторін протягом 10-ти (десяти) днів з моменту отримання відповідної ухвали, призначає чи обирає третейського суддю зі Списку третейських суддів, а обрані у такий спосіб третейські судді обирають головуючого третейського суддю.
3.4. Якщо призначені чи обрані сторонами третейські судді протягом 10-ти (десяти) днів після їх призначення, чи обрання не оберуть головуючого третейського суддю, то
розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду.
3.5. Якщо будь-яка із сторін у наданий їй строк не призначить чи не обере третейського суддю, то розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду.
3.6. За домовленістю сторін, у разі не призначення однією зі сторін суддів, не обрання суддями головуючого, формування суду може бути розпочато заново. Тоді обчислення строків призначення/обрання суддів починається з дня підписання відповідного протоколу між сторонами.
3.7. У разі коли в третейській угоді, третейському застереженні чи будь-якому іншому документі, який передбачає передачу спору на розгляд та остаточне вирішення до третейського суду, сторони не визначили кількісний склад третейського суду, то розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду.
3.8. Сторони можуть доручити Голові Третейського суду самому визначити кількісний та персональний склад третейського суду. У цьому випадку Голова Третейського суду, в залежності від складності справи, визначає кількість суддів, необхідну для розгляду справи та призначає суддів зі Списку третейських суддів. У разі висловлення однією зі сторін заперечення щодо призначеного складу, розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду.
3.9. Сторони та призначені чи обрані третейські судді при призначенні чи обранні у відповідних випадках третейських суддів або головуючого складу Третейського суду повинні забезпечувати додержання вимог Закону, Положення про Постійно діючий ^ Третейський суд та цього Регламенту.
Стаття 4. Підстави відводу чи самовідводу третейського судді.
4.1. Третейський суддя не може брати участь у розгляді справи, а після його призначення чи обрання підлягає відводу чи самовідводу:
1) якщо він особисто чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи;
2) якщо він є родичем однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами чи сторонами в особливих стосунках;
3) на його прохання або за спільним рішенням сторін;
4) у разі встановлення стороною обставин, які дають їй підстави вважати упередженим або необ'єктивним ставлення третейського судді до справи, про яке сторона дізналася після його обрання чи призначення;
5) у разі тривалого, більш як один місяць від дня призначення чи обрання, невиконання ним обов'язків третейського судді у конкретній справі;
6) у разі виявлення невідповідності третейського судді вимогам, встановленим статтею 18 Закону;
7) якщо третейський суддя бере участь у вирішенні спору, який прямо чи опосередковано пов'язаний з виконанням ним службових повноважень, наданих державою.
4.2. Жодна особа не може бути третейським суддею у справі, в якій вона раніше брала участь як третейський суддя, але була відведена чи заявила самовідвід, як сторона представник сторони або в будь-якій іншій якості.
Стаття 5. Порядок відводу чи самовідводу третейського судді.
5.1.Третейський суддя повинен без зволікання повідомити сторони про підстави його відводу (самовідводу), зазначені у статті 19 Закону, що виникли після початку третейського розгляду та заявити самовідвід.
5.2. За наявності підстав, вказаних у статті 19 Закону, сторона може заявити про відвід обраного нею третейського судді лише у разі, якщо обставини, які є підставою для відводу обраного нею третейського судді, стали відомі цій стороні після його обрання.
5.3. Письмова мотивована заява про відвід третейського судді має бути подана стороною впродовж трьох днів після того, як цій стороні стали відомі обставини, які є підставою для відводу третейського судді у відповідності із Законом.
5.4. У разі пропуску встановленого строку, питання про прийняття заяви вирішується головою Третейського суду в залежності від причин пропуску строку. Заява сторони про відвід подається Голові Третейського суду. За відсутності заперечень іншої сторони щодо заявленого відводу, третейський суддя є відведеним з дня подання стороною заяви про відвід.
5.5. Якщо інша сторона не погоджується з відводом третейського судді, вона має право протягом трьох днів подати Голові Третейського суду свої мотивовані заперечення. В цьому випадку питання про відвід вирішується Головою Третейського суду спільно з іншими третейськими суддями, обраними (призначеними) у справі, протягом п'яти днів з моменту отримання заяви сторони, рішення яких є обов'язковим для сторін.
5.6. У випадку формування третейського суду в складі однієї особи у разі задоволення заяви про відвід судді, новий третейський суддя призначається сторонами, в порядку встановленому статтею 3 цього Регламенту. У випадку формування третейського суду в складі трьох осіб у разі задоволення заяви про відвід одному із суддів, новий третейський суддя призначається стороною, яка обирала третейського суддю, якому заявлено відвід, в порядку встановленому статтею 3 цього Регламенту.
Стаття 6. Припинення повноважень третейського судді, складу Третейського суду, відповідальність судді.
6.1. Повноваження третейського судді припиняються:
1) за погодженням сторін;
2) у разі відводу чи самовідводу;
3) у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;
4) у разі набрання законної сили судовим рішенням про визнання його обмежено дієздатним чи недієздатним;
5) у разі його смерті, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим рішенням суду, що набрало законної сили.
6.2. Повноваження складу Третейського суду, яким вирішувався спір, припиняються прийняття ним рішення по конкретній справі. У випадках необхідності винесення додаткового рішення чи роз'яснення рішення, повноваження складу Третейського суду поновлюються і припиняються після проведення зазначених процесуальних дій.
6.3. У разі невиконання або неналежного виконання третейським суддею своїх обов'язків без поважних причин та, коли дії третейського судді містять ознаки складу правопорушень, він несе відповідальність, передбачену Кодексом про адміністративні
правопорушення або Кримінальним кодексом.
6.4. У разі встановлення факту або фактів невиконання або неналежного виконання третейським суддею своїх обов'язків без поважних причин Засновник протягом місяця розглядає питання про виключення такого третейського судці із списку третейських суддів.
Стаття 8. Учасники третейського розгляду.
8.1. Особами, що приймають участь у третейському розгляді є сторони та їх представники, а також, у випадках передбачених цим Регламентом, треті особи.
8.2. Сторонами третейського розгляду можуть бути юридичні або фізичні особи, які подали до Третейського суду позов на захист своїх прав та інтересів, або до яких пред'явлений позов.
8.3. Позивачами є юридичні або фізичні особи, які подали позов.
8.4. Відповідачами є юридичні або фізичні особи, до яких подано позов.
8.5. Позов може бути поданий сумісно декількома позивачами та/або одночасно до декількох відповідачів.
8.6. Треті особи вступають в третейський розгляд тільки зі згоди сторін третейського розгляду. Для залучення до третейського розгляду третьої особи, крім згоди сторін, необхідна також згода особи, яка залучається. Згода на залучення третьої особи повинна бути викладена у письмовій формі.
8.7. Для об'єктивного і вірного третейського розгляду Третейський суд вправі за власною ініціативою залучати третіх осіб за їх згодою без згоди сторін.
Стаття 9. Інші учасники третейського розгляду.
9.1. Іншими учасниками третейського розгляду, які сприяють здійсненню третейського розгляду можуть бути: експерти, свідки, перекладачі, секретар третейського розгляду.
Стаття 10. Права та обов'язки осіб, які приймають участь у справі.
10.1. Особи, які приймають участь у справі, мають право знайомитись с матеріалами справи, робити з них виписки, знімати копії; до початку третейського розгляду заявляти відводи та надавати докази, ознайомлюватися з доказами, наданими іншими особами, що приймають участь у справі; брати участь у дослідженні доказів; задавати питання іншим учасникам третейського розгляду, заявляти клопотання, робити заяви, давати пояснення Третейському суду, наводити свої доводи по всіх питаннях, що виникають при розгляді справи; знайомитися с клопотаннями, заявленими іншими особами, заперечувати проти клопотань, доводів інших осіб, що приймають участь у справі; отримувати копії ухвал та рішень; оскаржувати рішення третейського суду, у випадках передбачених Законом, користуватися іншими правами, наданими їм цим Регламентом.
10.2. Особи, які приймають участь у справі, повинні добросовісно користуватися всіма наданими їм правами.
10.3. Особи, які приймають участь у справі третейському розгляді, несуть обов'язки, передбачені цим Регламентом або покладені на них Третейським судом у відповідності з цим Регламентом.
Стаття 11. Процесуальна правоздатність і процесуальна дієздатність.
11.1. Здатність мати процесуальні права і нести процесуальні обов'язки (процесуальна правоздатність) визнається в рівній мірі за всіма юридичними і фізичними особами, які мають згідно з законом право на захист в третейському суді своїх прав і законних інтересів.
11.2. Здатність своїми діями здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки (процесуальна дієздатність) належить в третейському суді юридичним і фізичним особам.
11.3. Права і законні інтереси недієздатних фізичних осіб захищають в третейському розгляді їх законні представники.
Стаття 12. Участь у справі декількох позивачів або відповідачів.
12.1. Позов може бути поданий до Третейського суду сумісно декількома позивачами або до декількох відповідачів (процесуальна співучасть). Кожен з позивачів або відповідачів виступає в процесі самостійно. Процесуальні співучасники можуть доручити ведення справи одному або декільком з співучасників.
Стаття 13. Заміна неналежного відповідача.
13.1. У разі, якщо при підготовці справи до третейського розгляду або під час третейського розгляду в суді буде встановлено, що позов пред'явлений не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, Третейський суд може за клопотанням або зі згоди позивача допустити заміну неналежного відповідача належним при його згоді на розгляд спору в Третейському суді, яка засвідчується шляхом підписання Третейської угоди.
13.2. Після заміни неналежного відповідача розгляд справи проводиться спочатку, про що Третейський суд виносить ухвалу.
13.3. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою Третейський суд розглядає справу за поданим позовом.
Стаття 14. Процесуальне правонаступництво.
14.1. У випадках вибуття однієї з сторін третейського розгляду (припинення юридичної особи, уступка вимоги, переведення боргу, смерть фізичної особи та інші випадки зміни сторони у зобов'язаннях) Третейський суд проводить заміну цієї сторони її правонаступником при згоді правонаступника і зазначає про це в ухвалі або в рішенні. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії третейського розгляду.
14.2. Для правонаступника усі дії, здійснені в третейському процесі до вступу правонаступника в справу, обов'язкові в тій мірі, в якій вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник змінив.
Стаття 16. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги відносно предмета спору.
16.1. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги відносно предмета спору, можуть за їх згодою та за згодою сторін вступити у справу третейського розгляду до прийняття Третейським судом рішення. Вони користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача, при умові існування щодо них відповідних положень в Третейській угоді.
16.2. У разі якщо третя особа, заявляє самостійні вимоги відносно предмета спору, вступила у справу після початку третейського розгляду, розгляд справи в Третейському суді проводиться спочатку.
16.3. Про вступ в справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги відносно предмета спору, виноситься ухвала.
Стаття 17. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог відносно предмета спору.
17.1. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог відносно предмета спору, можуть за їх згодою та за згодою сторін вступити в справу третейського розгляду на стороні позивача або відповідача до прийняття Третейським судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на права або обов'язки по відношенню до однієї зі сторін. Вони можуть бути залучені до участі у справі третейського розгляду за їх згодою за ініціативою Третейського суду.
17.2. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають процесуальні права і обов'язки сторони, за виключенням права на зміну підстави або предмета позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, відмови від позову, визнання позову або укладення мирової угоди, пред'явлення зустрічного позову.
17.3. Про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, або про залучення в справу цієї особи або про відмову про це. Третейським судом виноситься ухвала.
17.4. Вступ або залучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.
Стаття 18. Ведення справ у Третейському суді через представників.
18.1. Фізичні особи мають право вести свої справи у Третейському суді особисто або через представників. Особиста участь у справі фізичної особи не обмежує її права мати у цій справі представника.
18.2. Справи юридичних осіб ведуть у Третейському суді їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законом, іншими нормативно-правовими актами і установчими документами, або представники.
Стаття 19. Особи, які можуть бути представниками у Третейському суді.
19.1. Представниками у Третейському суді можуть бути особи, яки досягли вісімнадцяти років, мають цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва у Третейському суді.
Стаття 20. Документи, що посвідчують повноваження представників.
20.1. Повноваження представників сторін мають бути посвідчені такими документами:
1) довіреністю фізичної особи;
2) довіреністю юридичної особи;
20.2. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально.
20.3. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи.
20.4. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, який виданий відповідним адвокатським об'єднанням, або договором.
20.5. Оригінали документів, зазначених у цій статті, або копії з них, посвідчені третейським суддею, приєднуються до справи.
Стаття 21 Повноваження представника.
21.1. Представник має право вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Однак право представника на підписання позовної заяви, пред'явлення її у Третейський суд, пред'явлення зустрічного позову, повну або часткову відмову від позовних вимог, зменшення їх розміру, визнання позову, зміну предмета або підстав позову, укладення мирової угоди, передачу повноважень іншій особі (передоручення) повинно бути спеціально обумовлено у документі, що посвідчує повноваження представника.
Стаття 22. Пред'явлення позову.
22.1. Третейський розгляд справи порушується поданням позовної заяви.
22.2. Позовна заява подається у Третейський суд у письмовій формі і підписується керівником юридичної особи або іншою особою, яка має право діяти без довіреності від імені позивача, або фізичною особою-підприємцем, або фізичною особою, або уповноваженим довіреністю представником позивача.
22.3. Датою подання позовної заяви вважається день її вручення Третейському суду, а при відправці позовної заяви по пошті - дата штемпеля поштового відомства адресата.
22.4. У разі якщо сторона подає позовну заяву у зв'язку з правовідношенням, яке вже є предметом третейського розгляду між тими ж сторонами у відповідності з цим Регламентом, голова Третейського суду за згодою сторін може об'єднати вимоги, що містяться у різних позовних заявах в одне провадження.
Стаття 23. Форма та зміст позовної заяви.
23.1.Позовна заява подається у письмовій формі. У позовній заяві, що подається до Третейського суду, повинні зазначатися:
1) назва Третейського суду або склад Третейського суду для вирішення конкретного спору;
2) дата подання позовної заяви;
3) найменування і юридичні адреси сторін, які є юридичними особами, та/або прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, місце проживання і місце роботи сторін, які є фізичними особами;
4) найменування і юридична адреса представника позивача, якщо він є юридичною особою, або прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, місце проживання і місце роботи представника, який є фізичною особою, у випадках, коли позов подається представником;
5) зміст вимоги, ціна позову, якщо вимога підлягає оцінці;
6) обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги, докази, що їх підтверджують, розрахунок вимог;
7) посилання на наявність третейської угоди між сторонами та докази її укладення;
8) перелік письмових матеріалів, які додаються до позовної заяви;
9) підпис позивача або його представника з посиланням на документ, що засвідчує повноваження представника.
23.2. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують:
1) наявність Третейської угоди;
2) обґрунтованість позовних вимог;
3) повноваження представника;
4) направлення копії позовної заяви іншій стороні (опис вкладення про відправлення цінного листа, виписка з реєстру поштових відправлень тощо).
Стаття 24. Ціна позову.
24.1. Ціна позву визначається:
1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується;
2) у позовах предметом яких є майно або майнові права - вартістю майна;
3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
24.2. Якщо позивач не визначив або неправильно визначив ціну позову, голова Третейського суду за власною ініціативою визначає ціну позову на підставі наявних відомостей.
Стаття 25. Усунення недоліків позовної заяви.
25.1. Встановивши, що позовна заява подана без додержання вимог цього Регламенту, голова Третейського суду пропонує позивачу усунути виявлені недоліки.
25.2. Якщо ці недоліки будуть усунуті, то датою подання позовної заяви вважається день її вручення Третейському суду, а при відправці позовної заяви по пошті - дата штемпеля поштового відомства адресата.
Стаття 26. Прийняття позовної заяви і порушення третейського розгляду.
26.1. Питання про прийняття позовної заяви до розгляду у Третейському суді вирішується головою Третейського суду у п'ятиденний строк з дня отримання позовної заяви Третейським судом.
26.2. При прийнятті позову Третейський суд вирішує питання про наявність і дійсність угоди про передачу спору на розгляд Третейського суду.
26.3. Якщо Третейський суд дійде висновку про відсутність або недійсність зазначеної угоди, він відмовляє у третейському розгляді справи. Про відмову у третейському розгляді справи виноситься мотивована ухвала, яка надсилається сторонам. При цьому заявнику разом з ухвалою повертаються позовні матеріали.
26.4. Третейський суд приймає до третейського розгляду позовну заяву, подану з додержанням вимог Закону і цього Регламенту до її форми і змісту.
26.5. Про прийняття позовної заяви Третейський суд постановляє ухвалу, якою порушується третейський розгляд.
26.6. В ухвалі зазначаються дії, які належить виконати особам, які приймають участь у справі, і строки їх виконання.
26.7. Ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду у Третейському суді та порушення третейського розгляду направляються особам, які приймають участь у справі, не пізніше трьох робочих днів після дня її винесення.
26.8. Голова Третейського суду під час вирішення питання про порушення третейського розгляду або третейський суддя при підготовці справи до розгляду або Третейський суд під час її розгляду мають право постановити ухвалу про об'єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача чи до різних відповідачів або за позовом різних позивачів до одного й того самого відповідача. Залежно від обставин справи третейський суддя чи Третейський суд мають право постановити ухвалу про роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження, якщо їх спільний розгляд ускладнює вирішення справи.
26.9. В одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
26.10. Голова Третейського суду або третейський суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення третейського розгляду або в рішенні.
Стаття 27. Відзив на позовну заяву.
27.1. Відповідач повинен надати Третейському суду письмовий відзив на позовну заяву. Відзив на позовну заяву направляється позивачу та Третейському суду по пошті або шляхом вручення не менше ніж за три дні до першого засідання Третейського суду.
27.2. Неподання відповідачем відзиву у встановлений цією статтею строки не звільняє його в подальшому від виконання вимог Третейського суду про надання відзиву позов.
27.3. Наслідки невиконання вимог Третейського суду можуть бути встановлені складом Третейського суду.
Стаття 28. Підготовка розгляду справи.
28.1. Склад Третейського суду перевіряє стан підготовки справи до розгляду і, якщо визнає за необхідне, вживає додаткові заходи по підготовці справи.
28.2. Якщо склад Третейського суду приймає додаткові заходи по підготовці справи, він повинен встановити строки, на протязі яких ці додаткові заходи повинні бути виконані.
28.3. Головуючий складу Третейського суду, або третейський суддя, який розглядає справу одноособово, може давати відповідальному секретарю Третейського суду окремі доручення у зв'язку з підготовкою та проведенням розгляду справи. Він також доручає йому виклик сторін на засідання.
Стаття 29. Повідомлення сторін про засідання Третейського суду.
29.1. Третейський суд направляє сторонам повідомлення про день, час та місце проведення засідання Третейського суду. Про день, час та місце проведення засідання Третейського суду може бути зазначено в ухвалі про порушення третейського розгляду.
29.2. Повідомлення направляється за останнім відомим місцем проживання фізичної особи або за юридичною адресою або місцезнаходженням юридичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення або в інший спосіб, що передбачає отримання доказів доставки повідомлення адресатові, у тому числі шляхом вручення, та вважаються такими, що отримані в день такої доставки, навіть якщо на цей час одержувач за цією адресою не знаходиться або не проживає, а про зміну своєї адреси ним не було повідомлено іншу сторону належним чином.
29.3. Третейський суд може здійснювати повідомлення сторін у спосіб, передбачений Регламентом.
Стаття 30. Примирення сторін.
30.1. Третейський суд застосовує заходи для примирення сторін, сприяє їм у вирішенні спору шляхом укладення мирової угоди на всіх стадіях процесу .
30.2. Третейський суд до початку розгляду справи повинен з'ясувати у сторін можливість закінчити справу мировою угодою.
Стаття 31. Обов'язок Третейського суду зупинити третейський розгляд.
31.1. Третейський суд зобов'язаний зупинити третейський розгляд у справі у випадках:
1) до вирішення Третейським судом питання щодо наявності у нього відповідної' компетенції для розгляду справи.
2) злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була стороною у справі або у зв'язку зі смертю або оголошенням фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;
3) неможливості розгляду цієї справи у зв'язку з перебування однієї із сторін у складі Збройних Сил України або інших утворених, відповідно до закону, військових формувань, що переведені на воєнний стан.
31.2. Третейський суд зупиняє третейський розгляд також в інших випадках, передбачених цим Регламентом.
31.3. З питань, зазначених у цій статті, Третейський суд виносить ухвалу, в якій зазначає строк, на який зупиняється третейський розгляд.
Стаття 32. Право Третейського суду зупинити третейський розгляд.
32.1. Третейський суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з ініціативи зупинити третейський розгляд при наявності одного з випадків - сторони на строковій військовій службі або альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання, захворювання сторони, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до Третейського суду протягом тривалого часу, перебування сторони у тривалому службовому відрядженні; призначення Третейським судом експертизи чи в інших випадках коли Третейський суд вважатиме за необхідне зупинити третейський розгляд справи, у зв'язку з неможливістю її розгляду.
32.2. З питань, зазначених у цій статті, Третейський суд виносить ухвалу, в якій зазначає строк, на який зупиняється третейський розгляд.
Стаття 33. Підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
33.1. Третейський суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо після її прийняття до розгляду встановить, що:
1) позовну заяву підписано, подано не уповноваженою особою;
2) належним чином повідомлений позивач, без поважних причин не подав витребувана Третейським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або, не з’явився у засідання
Третейського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;
3) спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді;
4) позовна заява не відповідає вимогам цього Регламенту, або не було сплачено третейський збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений цим Регламентом строк або позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.
Стаття 34. Порядок і наслідки залишення позовної заяви без розгляду.
34.1. У разі залишення позовної заяви без розгляду виноситься ухвала. В ухвалі; Третейський суд зазначає підстави для залишення позовної заяви без розгляду. Копії ухвали направляються особам, які приймають участь у справі.
34.2. Залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивача права знову звернутись у Третейський суд з позовною заявою у загальному порядку після усунення обставин, що послугували підставою для залишення заяви без розгляду.
Стаття 35. Підстави припинення третейського розгляду.
35.1. Підставами для припинення третейського розгляду є такі випадки:
1) спір не підлягає вирішенню в третейських судах України;
2) є рішення компетентного суду між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав;
3) позивач відмовився від позову;
4) сторони уклали угоду про припинення третейського розгляду;
5) підприємство, установу чи організацію, які є стороною третейського розгляду, ліквідовано;
6) Третейський суд є некомпетентним щодо переданого на його розгляд спору;
7) у разі смерті фізичної особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Стаття 36. Порядок і наслідки припинення третейського розгляду.
36.1. Про припинення третейського розгляду Третейський суд постановляє ухвалу. В ухвалі Третейський суд зазначає підстави для припинення третейського розгляду, а також вирішує питання про розподіл між сторонами витрат. Копії ухвали направляються особам, які приймають участь у справі.
36.2. У разі припинення третейського розгляду повторне звернення до Третейського суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про припинення третейського розгляду у зв’язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права звернення до Третейського суду за вирішенням цього спору.
Стаття 37. Засідання Третейського суду.
37.1. Третейський розгляд здійснюється у засіданні Третейського суду за участю сторін або їх представників, якщо сторони не домовилися про інше щодо їхньої участі в засіданні.
37.2. Третейський суд вправі визнати явку сторін у засідання обов'язковою.
37.3. Суддя, а при колегіальному розгляді справи головуючий у засіданні Третейського суду:
1) відкриває засідання Третейського суду і оголошує, яка справа підлягає розгляду;
2) перевіряє явку в засідання Третейського суду осіб, які приймають участь у справі, їх представників та інших учасників третейського розгляду, встановлює їх особи і перевіряє повноваження; встановлює, чи повідомлені належним чином особи, які не з’явились у засідання, і які є відомості про причини їх неявки;
3) з'ясовує питання щодо можливості слухання справи;
4) оголошує склад Третейського суду, повідомляє, хто веде протокол засідання третейського розгляду, хто приймає участь в якості експерта, перекладача, і роз'яснює особам, які приймають участь у справі, їх право заявляти відводи;
5) роз'яснює особам, які приймають участь у справі, та іншим учасникам третейського процесу їх права і обов'язки ;
6) видаляє з місця третейського розгляду свідків до початку їх опитування;
7) визначає з врахуванням думки осіб, які приймають участь у справі, послідовність проведення процесуальних дій;
8) з'ясовує, чи підтримує позивач позов, чи визнає позов відповідач, чи не бажають сторони закінчить справу мировою угодою;
9) керує засіданням Третейського суду, забезпечує умови для всебічного і повного дослідження доказів і обставин справи, забезпечує розгляд заяв і клопотань осіб, які приймають участь у справі.
Стаття 38. Протокол засідання Третейського суду.
38.1. Протокол засідання Третейського суду ведеться лише в разі наявності угоди між сторонами про ведення протоколу.
38.2. Для ведення протоколу, за згодою третейських суддів (третейського судді), сторонами може бути призначений секретар третейського розгляду. За його відсутності третейські судді можуть обрати секретаря із складу (крім головуючого) Третейського суду, яким вирішується спір.
38.3. У протоколі засідання Третейського суду зазначаються:
1) дата та місце розгляду справи;
2) прізвища третейських суддів і секретаря;
3) суть спору;
4) найменування сторін, їхніх представників, свідків, експертів, інших осіб, які беруть участь у розгляді справи;
5) заяви та клопотання сторін;
6) вказівки та вимоги до сторін по справі, висунуті Третейським судом;
7) розклад засідань Третейського суду;
8) зміст пояснень сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;
9) подані під час третейського розгляду докази, відомості про їх огляд;
10) узгодження сторонами питання про необхідність зберігання та умови зберігання рішень Третейського суду;
11) витрати, понесені сторонами.
38.4. Протокол підписується секретарем та всіма третейськими суддями, які справу.
Стаття 39. Підстави та порядок відводу секретаря третейського розгляду, який веде протокол.
39.1. Якщо секретар особисто або опосередковано заінтересований у результаті або якщо він є родичем однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами або сторонами в особливих стосунках він підлягає відводу чи самовідводу.
39.2. Питання про відвід секретаря вирішується складом Третейського суду.
Стаття 40. Наслідки неподання сторонами документів, інших письмових матеріалів або неявки сторін.
40.1. Ненадання витребуваних Третейським судом доказів, інших письмових документів чи матеріалів, неявка у засідання Третейського суду сторін або їхніх представників, які належним чином були повідомлені про розгляд справи і проведення засідання Третейського суду, не є перешкодою для третейського розгляду і прийняття рішення, якщо причина ненадання документів або неявки сторін у засідання визнана Третейським судом неповажною.
Стаття 41. Наслідки неявки в засідання експертів, свідків, перекладачів.
41.1. При неявці в засідання Третейського суду експертів, свідків, перекладачів, належним чином повідомлених про час і місце засідань, Третейський суд виносить ухвалу про відкладення третейського розгляду, якщо сторони не заявили клопотання про розгляд справи за відсутністю зазначених осіб.
Стаття 42. Відкладення засідання Третейського суду.
42.1. Третейський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 54 цього Регламенту, третейський розгляд, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному третейському засіданні. Такими обставинами, зокрема, є:
1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників третейського розгляду;
2) неподання витребуваних доказів;
3) необхідність витребування нових доказів;
4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача;
5) необхідність заміни відведеного третейського судді, експерта, секретаря.
42.2. Про відкладення третейського розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного третейського засідання.
42.3. При відкладенні третейського розгляду Третейський суд вправі опитати свідків, які з’явилися, якщо в засіданні присутні сторони або їх представники. Показання цих свідків оголошуються у новому засіданні Третейського суду.
42.4. Особи, які з'явились в засідання, повідомляються про час і місце нового засідання безпосередньо в засіданні Третейського суду під розписку.
42.5. Третейський розгляд в новому засіданні Третейського суду поновлюється з того моменту, з якого воно було відкладено. Повторний розгляд доказів, досліджених до відкладення третейського розгляду, не провадиться.
42.6. Третейський суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
Стаття 43. Зустрічний позов.
43.1. Відповідач вправі подати зустрічний позов для розгляду Третейським судом, якщо такий позов є підвідомчим Третейському суду та може бути предметом третейського розгляду відповідно до Третейської угоди.
43.2. Зустрічний позов може бути подано на будь-якій стадії третейського розгляду рішення по справі.
43.3. Третейський суд приймає зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємно пов'язані та їх спільний розгляд є доцільним, зокрема, коли вони випливають з одних і тих самих правовідносин або коли вимоги за ними можуть зараховуватися.
43.4. Зустрічний позов має відповідати вимогам статті 35 Закону та цьому Регламенту.
43.5. Зустрічний позов, поданий без додержання вимог статті 35 Закону, цього Регламенту вважається не поданим та не підлягає розгляду Третейським судом.
43.6. Про залишення зустрічного позову без розгляду Третейський суд постановляє ухвалу, яка направляється Відповідачу не пізніше трьох днів після дня її винесення.
43.7. Сторона зобов'язана надати відзив на пред'явлений до неї зустрічний позов у порядку та строки, передбачені цим Регламентом.
43.8. Повідомлення Третейського суду про намір подати зустрічний позов не є підставою для зупинення провадження у справі, не перешкоджає розгляду справи по суті та прийняттю рішення.
Стаття 44. Забезпечення позову.
44.1. Якщо сторони не домовилися про інше, Третейський суд може за заявою будь-якої сторони розпорядитися про вжиття стороною таких забезпечувальних заходів щодо предмета спору, які він вважає необхідними, з урахуванням положень цивільного та господарського процесуального законодавства. Третейський суд може витребувати від будь-якої сторони надати належне забезпечення позову у зв'язку з такими заходами.
Стаття 45. Відзив на позовну заяву.
45.1. Відповідач повинен надати Третейському суду письмовий відзив на позовну заяву. Відзив на позовну заяву направляється позивачу та Третейському суду.
45.2. Відзив на позовну заяву надається не менше ніж за три дні до першого засідання Третейського суду, який вирішує спір.
45.3. Неподання відповідачем відзиву у встановлені цією статтею строки не звільняє його в подальшому від виконання вимог Третейського суду про надання відзиву на позов.
45.4. Наслідки невиконання вимог Третейського суду можуть бути встановлені складом Третейського суду.
45.5. Якщо сторони не домовилися про інше, до прийняття рішення Третейським судом
сторона має право змінити, доповнити або уточнити свої позовні вимоги.
Стаття 46. Розгляд справ Третейським судом та мирова угода.
46.1. Розгляд справи Третейським судом починається з винесення відповідної ухвали та направлення її сторонам.
46.2. Третейський суд повинен вжити заходів щодо розгляду спору у найкоротший термін. По конкретній справі термін третейського провадження не може перевищувати 2-х місяців з дня сформування складу суддів Третейського суду (або з дня обрання третейського судді). У виняткових випадках Голова Третейського суду може продовжити термін третейського провадження по справі. Термін третейського провадження по справі може бути продовжений, також, за згодою сторін.
46.3. При розгляді справи Третейським судом можуть встановлюватися строки для надання пояснень, подання заяв, документів, доказів по справі та вчинення інших процесуальних дій.
46.4. Третейський суд на початку розгляду повинен з'ясувати у сторін можливість закінчити справу мировою угодою та в подальшому сприяти вирішенню спору шляхом укладення мирової угоди на всіх стадіях процесу. Сторони мають право закінчити справу укладенням мирової угоди як до початку третейського розгляду, так і на будь-якій його стадії, до прийняття рішення. За клопотанням сторін Третейський суд приймає рішення про затвердження мирової угоди. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета спору. Зміст мирової угоди викладається безпосередньо в рішенні Третейського суду.
Стаття 47. Зміна підстави або предмета позову, зміна розміру позовних вимог, відмова від позову, визнання позову, мирова угода.
47.1. Позивач має право при розгляді справи в Третейському суді до прийняття рішення змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
47.2. Позивач має право при розгляді справи в Третейському суді, до прийняття рішень відмовитись від позову повністю або частково.
47.3. Відповідач має право при розгляді справи в Третейському суді визнати позов повністю або частково.
47.4. Сторони можуть закінчити справу мировою угодою в порядку, передбаченому главою 14 цього Регламенту.
47.5. Третейський суд не приймає відмову позивача від позову, зменшення ним розміру позовних вимог, визнання відповідачем позову, не затверджує мирову угоду сторін, якщо це суперечить закону або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Стаття 48. Докази.
48.1. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких Третейський суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
48.2. Засоби доказування визначаються Третейським судом, що розглядає відповідну справу. Обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Засобами доказування є пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників, показання свідків, письмові і речові докази, висновки експертів.
48.3. Кожна сторона третейського розгляду повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Третейський суд має право вимагати від сторін надання доказів, необхідних для повного, всебічного і об'єктивного вирішення спору.
48.4. Якщо Третейський суд визнає за необхідне одержати документи від підприємтсв, установ, організацій, які не є учасниками третейського розгляду, він своєю ухвалою уповноважує сторони або одну із сторін одержати відповідні документи та надати їх Третейському суду. Сторони повинні надавати Третейському суду докази в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Копією документа є документ, якій не має юридичної сили, повністю відтворює інформацію справжнього документа та всі його зовнішні ознаки або їх частину. Засвідченою копією документа є копія документа, яка має необхідні реквізити, що надають їй юридичну силу: 1) відмітку про засвідчення копії документа, яка складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії; 2) відтиск печатки організації, посадова особа якої засвідчила копію, на відмітці про засвідчення копії документа.
48.5. Всі зібрані письмові докази разом з процесуальними документами сторін (позов, відзив на позов, тощо) та Третейського суду повинні зберігатися у справі в прошитому та пронумерованому вигляді.
Стаття 49. Належність доказів.
49.1. Третейський суд приймає до розгляду тільки ті докази, які стосуються справи, що розглядається та предмета доказування.
49.2. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Стаття 50. Допустимість доказів.
50.1. Обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
50.2. Третейський суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Стаття 51. Підстави звільнення від доказування.
51.1. Обставини справи, визнані Третейським судом загальновідомими, не потребують доказування.
51.2. Обставини, встановлені рішенням суду загальної або спеціальної юрисдикції, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
51.3. Рішення судів у цивільній або господарській справі, що набрали законної сили, обов'язкові для Третейського суду у частині, що стосується обставин, що встановлені цими рішеннями по відношенню до осіб, які приймають участь у справі.
51.4. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для Третейського суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Стаття 52. Звільнення від доказування обставин, визнаних сторонами.
52.1. Третейський суд повинен сприяти досягненню сторонами згоди в оцінці обставин в цілому або в їх окремих частинах, проявляти в цих цілях необхідну ініціативу, використовувати свої процесуальні повноваження і авторитет Третейського суду.
52.2. Визнані сторонами в результаті досягнутої між ними згоди обставини приймаються Третейським судом як факти, не потребуючи подальшого доказування.
52.3. Визнання стороною обставин, на яких інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, звільняє іншу сторону від необхідності доказування таких обставин. Визнання, викладені у письмовій формі, залучаються до матеріалів справи.
Стаття 53. Оцінка доказів.
53.1. Третейський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному і безпосередньому дослідженні доказів, що є у справі.
53.2. Кожний доказ підлягає оцінці Третейським судом поряд з іншими доказами.
53.3. Ніякі докази не мають для Третейського суду заздалегідь встановленої сили.
Стаття 54. Письмові докази.
54.1. Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового характеру або витяги з них, виконані у формі цифрового, графічного запису або іншим шляхом, що дозволяє встановити достовірність документа.
54.2. Документи, отримані через факсимільний, електронний або інший зв'язок, а також документи, підписані електронним цифровим підписом або іншим аналогом власноручного підпису, допускаються в якості письмових доказів у випадках і в порядку, встановлених законом, іншим нормативно - правовим актом або договором.
54.3. До письмових документів, що надаються Третейському суду, виконаних повністю або в частині іноземною мовою, повинні бути додані їх належним чином звірені переклади на українську мову або іншу мову третейського розгляду.
54.4. Документ, отриманий в іноземній державі, визнається в Третейському суді письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку.
54.5. Іноземні офіційні документи визнаються у Третейському суді письмовими доказами без їх деталізації у випадках, передбачених міжнародними договорами України.
54.6. Оригінали документів сторін, що є у справі, за заявами осіб, що їх представляють, можуть бути повернуті їм після прийняття рішення, якщо ці документи не підлягають передачі іншій особі. Одночасно з заявами зазначені особи надають належним чином завірені копії документів або заявляють клопотання про засвідчення Третейським судом вірності копій, що залишаються у справі.
54.7. Третейський суд дійде висновку, що повернення оригіналів документів не несе шкоди правильному розгляду справи, ці документи можуть бути повернути в процесі третейського розгляду до винесення рішення.
Стаття 55. Речові докази.
55.1. Речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи.
55.2. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.
Стаття 56. Зберігання речових доказів.
56.1. Речові докази зберігаються за місцем їх знаходження. Вони повинні бути детально описані, опечатані, а, у разі необхідності, зберігатися на фото носіях або відео носіях.
56.2. Речові докази можуть зберігатися за місцезнаходженням Третейського суду, якщо Третейський суд визнає це за необхідне.
56.3. Третейський суд і зберігай вживають заходів по зберіганню речових доказів у незмінному стані.
Стаття 57. Огляд і дослідження письмових і речових доказів за місцем їх знаходження.
57.1. Третейський суд може провести огляд і дослідження письмових і речових доказів за місцем їх знаходження у разі неможливості їх доставки в Третейський суд. Про проведення огляду і дослідження на місці виноситься ухвала.
57.2. Огляд і дослідження письмових і речових доказів проводяться Третейським судом з повідомленням осіб, які приймають участь у справі, про місце і час огляду і дослідження. Нез’явлення належним чином повідомлених осіб не перешкоджає проведенню огляду і дослідження із дотриманням гарантованого Конституцією права власності.
Стаття 58. Розпорядження речовими доказами, що знаходяться у Третейському суді.
58.1. Речові докази, що знаходяться у Третейському суді, після їх огляду і дослідження Третейським судом повертаються особам, від яких вони були отримані, якщо вони не підлягають передачі іншим особам.
58.2. Речі, які згідно закону не можуть знаходитись у користуванні окремих осіб,
передаються відповідним організаціям.
58.3. З питань розпорядження речовими доказами Третейський суд виносить ухвалу.
Стаття 59. Пояснення осіб, які приймають участь у справі.
59.1. Особа, яка приймає участь у справі, представляє Третейському суду свої пояснення про відомі їй обставини, які мають значення для справи, в письмовій або усній формі. За пропозицією Третейського суду особа, яка приймає участь у справі, може викласти свої пояснення у письмовій формі.
59.2. Пояснення викладені у письмовій формі, додаються до матеріалів справи.
59.3. Після оголошення пояснень, викладених у письмовій формі, особа, яка надала це пояснення, має право дати відносно нього необхідні пояснення, а також зобов'язана відповісти на питання інших осіб, які приймають участь у справі, Третейського суду.
Стаття 60 Призначення експертизи.
60.1. З метою правильного вирішення спору Третейський суд має право зобов'язати сторони чи одну із сторін замовити проведення експертизи для роз'яснення питань, що потребують спеціальних знань, про що Третейський суд виносить відповідну ухвалу.
60.2. У разі ухилення позивача від замовлення проведення експертизи, призначеної Третейським судом, і при неможливості розглянути справу через дослідження інших доказів у справі, розгляд справи зупиняється, про що виноситься ухвала.
60.3. У разі ухилення відповідача від замовлення проведення експертизи, призначеної Третейським судом, Третейський суд може зобов'язати замовити проведення експетризи позивача, або розглянути справу без проведення експертизи дослідивши інші докази у справі.
60.4. Перелік і зміст питань, з яких повинна бути проведена експертиза, визначається Третейським судом. Особи, які приймають участь у справі, мають право надати Третейському суду питання, які повинні бути роз'яснені при проведенні експертизи.
60.5. В ухвалі про зобов'язання замовлення проведення експертизи зазначаються підстави для призначення експертизи; прізвище, ім'я і по-батькові експерта або найменування експертної установи, в якій повинна бути проведена експертиза; питання, поставлені перед експертом; матеріали і документи, надані в розпорядження експерта; строк, протягом якого повинна бути проведена експертиза і повинно бути надано виновок Третейському суду.
60.6. Висновок експерта оголошується у засіданні Третейського суду і досліджується поряд з іншими доказами у справі. За клопотанням особи, яка приймає участь у справі, або за ініціативою Третейського суду експерт може бути викликаний у засідання Третейського суду. Експерт після оголошення його висновку має право дати по ньому необхідні пояснення, а також відповісти на додаткові питання осіб, які приймають участь у справі, і Третейського суду.
Стаття 61. Показання свідків.
61.1. Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що відносяться до справи.
61.2. За клопотанням особи, яка приймає участь у справі, Третейський суд може викликати свідка для участі у третейському розгляді. Особа, яка заявляє клопотання про виклик свідка, зобов'язана зазначити, які обставини, що мають значення для справи, може підтвердити свідок, і повідомити третейському суду його прізвище, ім'я, по-батькові і місце проживання.
61.3. Якщо Третейський суд визнає за необхідне одержати документи від підприємств, установ, організацій, які не є учасниками третейського розгляду, він своєю ухвалою уповноважує сторони або одну із сторін одержати відповідні документи та надати їх Третейському суду.
61.4. За пропозицією Третейського суду свідок може викласти показання, що надані усно, у письмовій формі. Показання свідка, що викладені у письмовій формі, залучаються до матеріалів справи.
61.5. Не є доказами відомості, які повідомлені свідком, якщо він не може зазначити джерело повідомлених ним відомостей.
Стаття 62. Участь та права сторін у засіданні Третейського суду.
62.1. Третейський розгляд здійснюється у засіданні Третейського суду за участю сторін або їх представників, якщо сторони не домовилися про інше щодо їхньої участі в засіданні.
62.2. Третейський суд вправі визнати явку сторін у засідання обов'язковою. Сторонам має бути направлена ухвала про день, час та місце проведення засідання Третейського суду не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до такого засідання. Обмін документами та письмовими матеріалами між сторонами, а також між сторонами і Третейським судом чи третейськими суддями здійснюється у порядку, погодженому сторонами, і за вказаними ними адресами.
62.3. Документи та інші письмові матеріали направляються за останнім відомим місцем проживання фізичної особи чи за юридичною адресою або місцезнаходженням юридичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи в інший спосіб, що передбачає отримання доказів доставки документів та інших письмових матеріалів адресатові, та вважаються такими, що отримані в день такої доставки, навіть якщо на цей час одержувач за цією адресою не знаходиться чи не проживає, а про зміну своєї адреси ним не було повідомлено іншу сторону належним чином.
62.4. Третейський суд під час розгляду справи повинен забезпечити додержання принципу змагальності сторін, рівні можливості та свободу сторонам у наданні ними доказів і у доведенні перед Третейським судом їх переконливості.
62.5. Сторони мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь у засіданнях Третейського суду, надавати докази, брати участь у дослідженні доказів, подавати клопотання, давати письмові та усні пояснення, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників розгляду, заявляти відводи, користуватися іншими правами відповідно до цього Регламенту.
Стаття 63. Наслідки неподання сторонами документів, інших письмових матеріалів або неявки сторін.
бЗ.1. Ненадання витребуваних Третейським судом доказів, інших письмових документів чи матеріалів, неявка у засідання Третейського суду сторін або їхніх представників, які належним чином були повідомлені про розгляд справи і проведення Третейського суду, не є перешкодою для третейського розгляду і прийняття і, якщо причина ненадання документів або неявки сторін у засідання визнана судом неповажною.
Стаття 64. Протокол засідання Третейського суду.
64.1. Протокол засідання Третейського суду ведеться лише в разі наявності угоди між сторонами про ведення протоколу або коли заявлене відповідне клопотання при третейському розгляді.
64.2. Дня ведення протоколу за згодою Третейських суддів (третейського судді) сторонами може бути призначений секретар третейського розгляду. За його відсутності третейські судді можуть обрати секретаря із складу (крім голови) Третейського суду, яким вирішується спір.
64.3. У протоколі засідання Третейського суду зазначаються:
1) дата та місце розгляду справи;
2) прізвища третейських суддів і секретаря;
3) суть спору;
4) найменування сторін, їхніх представників, свідків, експертів, інших осіб, які беруть участь у справі;
5) інших осіб, які беруть участь у розгляді справи;
6) заяви та клопотання сторін;
7) вказівки та вимоги до сторін по справі, висунуті Третейським судом;
8) розклад засідань третейського суду;
9) зміст пояснень сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;
10) подані під час третейського розгляду докази, відомості про їх огляд;
11) узгодження сторонами питання про необхідність зберігання та умови зберігання рішень Третейського суду;
12) витрати, понесені сторонами.
64.4. Протокол підписується секретарем та всіма третейськими суддями, які розглядали справу.
Стаття 65. Встановлення та обчислення строків третейського розгляду.
65.1. Третейський розгляд здійснюються у строки, встановлені цим Регламентом або Третейською угодою сторін.
65.2. Строки, встановлені законом, цим Регламентом або Третейським судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
65.3. Перебіг строку третейського розгляду починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Стаття 66. Закінчення строків третейського розгляду.
66.1. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.
66.2. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця.
66.3. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
66.4. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
66.5. Останній день строку триває до 24 години. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Стаття 67. Наслідки пропущення строків третейського розгляду.
67.1. Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом, цим Регламентом або Третейським судом.
67.2. Документи, подані після закінчення строків третейського розгляду, залишаються без розгляду, якщо Третейський суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.
Стаття 68. Зупинення строків третейського розгляду.
68.1. Зупинення третейського розгляду зупиняє перебіг строків третейського розгляду. Зупинення цих строків починається з моменту настання тієї події, внаслідок якої Третейський суд зупинив провадження.
Стаття 69. Поновлення та продовження строків третейського розгляду.
69.1. Третейський суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом, цим Регламентом за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин. ^
69.2. Строки вчинення процесуальних дій, передбачені Законом, можуть бути поновлені або продовжені лише за спільною згодою сторін та складу Третейського суду, якими вирішується спір.
69.3. Одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження строку може бути вчинено ту дію або подано той документ чи доказ, про що заявлено у клопотанні, як про поважну причину пропущення строку.
69.4. З питань, зазначених у цій статті, Третейським судом виноситься ухвала.
Стаття 70. Строк розгляду спору.
70.1. Третейський суд застосовує заходи до розгляду спору по можливості у найкоротший строк. Строк третейського розгляду не може перевищувати 2 місяці з дня призначення складу Третейського суду, призначення третейського судді, який розглядає справу одноособово.
70.2. Строк розгляду спору може бути подовжений за клопотанням однієї із сторін спору.
70.3. У виключних випадках голова Третейського суду вправі продовжити строк третейського розгляду.
Стаття 71. Інші строки.
71.1. Всі інші строки, пов'язані з третейським розглядом, визначені у конкретних статтях цього Регламенту.
Стаття 72. Закінчення розгляду справи по суті.
72.1. Після закінчення розгляду справи по суті і промов сторін Третейський суддя або головуючий у засіданні Третейського суду оголошує розгляд справи по суті закінченим і Третейський суд виходить до нарадчої кімнати для прийняття рішення, про що оголошується присутнім у залі третейського засідання.
Стаття 73. Прийняття рішення Третейським судом.
73.1. Рішення Третейського суду приймається після дослідження усіх обставин справи третейським суддею, що одноособово розглядав справу або більшістю голосів третейських суддів, які входять до складу Третейського суду. Рішення оголошується у засіданні Третейського суду.
73.2. Третейський суд вправі оголосити лише резолютивну частину рішення. У цьому випадку, якщо сторони не погодили строк направлення їм рішення, мотивоване рішення має бути направлене сторонам у строк, який не перевищує 5-ти (п'яти) днів з дня оголошення резолютивної частини рішення.
73.3. Кожній стороні направляється по одному примірнику рішення. У разі відмови сторони одержати рішення Третейського суду або її неявки без поважних причин засідання Третейського суду, де воно оголошується, рішення вважається таким, що оголошене сторонам, про що на рішенні робиться відповідна відмітка, а копія такого рішення надсилається такій стороні.
Стаття 74. Вимоги до рішення Третейського суду.
74.1. Рішення Третейського суду викладається у письмовій формі і підписується третейським суддею, який одноособово розглядав справу або повним складом Третейського суду, що розглядав справу, в тому числі і третейським суддею, який має окрему думку.
74.2. Окрема думка третейського судді викладається письмово та додається до рішення Третейського суду.
74.3. Рішення третейського суду скріплюється підписом керівника та круглою печаткою юридичної особи - засновника цього третейського суду.
74.4. У рішенні Третейського суду повинні бути зазначені:
1) назва Третейського суду;
2) дата прийняття рішення;
3) склад третейського суду і порядок його формування;
4) місце третейського розгляду;
5) сторони, їх представники та інші учасники третейського розгляду, що брали участь у розгляді справи Третейським судом;
6) висновок про компетенцію Третейського суду, обсяг його повноважень за третейською угодою;
7) стислий виклад позовної заяви, відзиву на позовну заяву, заяв, пояснень, клопотань сторін та їхніх представників, інших учасників третейського розгляду;
8) встановлені обставини справи, підстави виникнення спору, докази, на підставі яких прийнято рішення, зміст мирової угоди, якщо вона укладена сторонами, мотиви, з яких Третейський суд відхилив доводи, докази та заявлені під час третейського розгляду клопотання сторін;
9) висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю або частково ій із заявлених вимог;
10) норми законодавства, якими керувався Третейський суд при прийнятті рішення.
74.5. Висновки Третейського суду, що містяться в рішенні по справі, не можуть залежати від настання або ненастання будь-яких обставин. У разі задоволення позовних вимог у резолютивній частині рішення зазначаються:
1) сторона, на користь якої вирішено спір;
2) сторона, з якої за рішенням Третейського суду має бути здійснено стягнення грошових сум та/або яка зобов'язана виконати певні дії або утриматися від виконання певних дій;
3) розмір грошової суми, яка підлягає стягненню, та/або дії, які підлягають виконанню або від виконання яких сторона має утриматися за рішенням Третейського суду;
4) строк сплати коштів та/або строк і спосіб виконання таких дій;
5) порядок розподілу між сторонами витрат, пов’язаних з вирішенням спору Третейським судом;
6) інші обставини, які Третейський суд вважає за необхідне зазначити.
Стаття 75. Додаткове рішення.
75.1. Якщо сторони не домовилися про інше, будь-яка із сторін, повідомивши про це іншу сторону, може протягом 7 (семи) днів після одержання рішення звернутися до Третейського суду із заявою про прийняття додаткового рішення щодо вимог, які були заявлені під час третейського розгляду, але не знайшли відображення у рішенні.
75.2. Заяву про прийняття додаткового рішення має бути розглянуто тим складом Третейського суду, який вирішував спір, протягом семи днів після її одержання Третейським судом.
75.3. За результатами розгляду заяви приймається додаткове рішення, яке є складовою частиною рішення Третейського суду або виноситься мотивована ухвала про відмову у задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення.
Стаття 76. Роз’яснення рішення.
76.1. Якщо сторони не домовилися про інше, будь-яка із сторін, повідомивши про це іншу сторону, має право протягом семи днів після одержання рішення звернутися до Третейського суду із заявою про роз'яснення резолютивної частини рішення.
76.2. Заяву про роз'яснення резолютивної частини рішення має бути розглянуто тим складом Третейського суду, який вирішував спір, протягом семи днів після її одержання Третейським судом.
76.3. За результатами розгляду заяви виноситься ухвала про роз'яснення рішення, яка є складовою частиною рішення, або мотивована ухвала про відмову у роз'ясненні рішення. Здійснюючи роз’яснення резолютивної частини рішення, Третейський суд не має права змінювати зміст рішення.
Стаття 77. Обов'язковість рішення Третейського суду.
77.1. Сторони, які передали спір на вирішення Третейського суду, зобов'язані добровільно виконати рішення Третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та Третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення Третейського суду.
Стаття 78. Оскарження рішення Третейського суду.
78.1. Рішення Третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених Законом.
Стаття 79. Ухвали Третейської о суду.
79.1. З питань, що виникають у процесі розгляду справи і не стосуються суті спору, Третейський суд постановляє ухвали.
Стаття 80. Зміст ухвали.
80.1. В ухвалі повинні бути зазначені:
1) дата і місце винесення ухвали;
2) найменування Третейського суду, склад Третейського суду;
3) найменування і номер справи;
4) найменування осіб, які приймають участь у справі;
5) питання, з якого виноситься ухвала;
6) мотиви, з яких Третейський суд дійшов до висновків, прийняв або відхилив доводи осіб, які приймають участь у справі, з посиланням на закони та інші нормативно-правові акти;
7) висновок за результатами розгляду Третейським судом питання.
Ухвала, підписується третейським суддею або складом Третейського суду, який вніс цю ухвалу.
Стаття 81. Направлення ухвали.
81.1. Копії ухвали, направляються особам, які приймають участь у справі, та іншими особам, яких вона стосується, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручають їм під розписку.
81.2. Копії ухвали направляються в п'ятиденний строк з дня винесення ухвали, якщо інший строк не встановлений цим Регламентом.
Стаття 82. Виконання ухвали.
82.1. Ухвала, винесена Третейським судом, виконується негайно, якщо інше не встановлено цим Регламентом або Третейським судом.
Стаття 83. Виконання рішення Третейського суду.
83.1. Рішення Третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.
Стаття 84. Примусове виконання рішення Третейського суду.
84.1. Рішення Третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження».
84.2. Виконавчий документ видається компетентним судом в порядку, встановленому Законом, та може бути пред'явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".
Стаття 85. Склад витрат, пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом.
85.1. До складу витрат, пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом, належать:
1) гонорари третейських суддів;
2) третейський збір, розмір, строки та порядок сплати якого сторонами зазначаються цим Регламентом;
3) витрати, понесені третейськими суддями у зв’язку з участю в третейському розгляді, в тому числі витрати, понесені третейськими суддями на оплату проїзду до місця вирішення спору;
4) витрати, пов'язані з оплатою послуг експертів, перекладачів, якщо такі були запрошені чи призначені для участі в третейському розгляді;
5) витрати, пов'язані з оглядом і дослідженням речових та письмових доказів у їх місцезнаходженні;
6) витрати, понесені свідками;
7) витрати, пов'язані з оплатою стороною, на користь якої було прийнято рішення Третейського суду, послуг представника, пов'язаних із наданням правової допомоги;
8) витрати, пов'язані з організаційним забезпеченням третейського розгляду;
9) витрати на листування Третейського суду;
10) витрати на телефонний, телеграфічний, телексний, факсимільний, електронний та інший зв’язок;
11) гонорар секретаря Третейського суду.
Стаття 86. Третейський збір.
86.1. При поданні позовної заяви позивач зобов'язаний сплатити третейський збір.
86.2. До сплати третейського збору третейський розгляд за позовом зупиняється.
86.3. Якщо третейський збір не сплачується протягом місячного строку з моменту подання позовної заяви, позовна заява залишається без розгляду.
86.4. Уразі, коли третейський розгляд справи Третейським судом не відбувся або був припинений, сплачений третейський збір повертається позивачу, крім випадків, якщо це було зумовлено відводом усіх третейських суддів, укладанням сторонами мирової угоди, відмовою позивача від позову та іншими обставинами, передбаченими Законом.
86.5. У разі, коли третейський розгляд справи Третейським судом не відбувся або був припинений з підстав, зазначених у цьому Регламенті, то сторони відшкодовують Третейському суду всі понесені ним витрати, про що зазначається в ухвалі Третейського суду.
86.6. За заявою позивача, сплачена сума третейського збору повертається позивачу на підставі ухвали винесеної третейським судом в разі залишення позовної заяви без розгляду.
Стаття 87. Витрати, які здійснюються Третейським судом з наступним стягненням зі сторін спору.
87.1. Витрати, пов’язані з організаційним забезпеченням третейського розгляду, витрати на листування Третейського суду, витрати на телефонний, телеграфний, телетексний, факсимільний, електронний та інший зв'язок, витрати пов'язані з оплатою гонорару секретаря Третейського суду здійснюються Третейським судом з наступним стягненням з сторін спору, про що зазначається в Рішенні чи Ухвалі Третейського суду.
Стаття 88. Покриття витрат, які не включаються до складу третейського збору.
88.1. Третейський суд може покласти на сторони або на одну з них обов'язок внести аванс для покриття витрат, які не включаються до складу третейського збору.
88.2. Аванс на покриття витрат, які не включаються до складу третейського збору може бути затребуваний Третейським судом від сторони, яка заявила про необхідність здіснення дії, що призводить або може призвести до цих витрат.
88.3. У разі участі у третейському розгляді третейського судді, який має місцеперебування поза місцем розгляду третейського спору, позивач повинен внести аванс на оплату його участі у третейському розгляді (по проїзду, проживанню тощо).
88.4. Якщо на прохання однієї з сторін при розгляді справи здійснюється переклад пояснень сторін, їх заяв тощо, а також питань, вказівок, ухвал, рішень Третейського суду, то витрати по перекладу оплачуються зазначеною стороною.
Стаття 89. Розподіл витрат, пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом.
98.1. Розподіл витрат, пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом здійснюється Третейським судом у такому порядку:
1) при задоволенні позову витрати покладаються на відповідача;
2) при відмові в позові - на позивача;
3) при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
98.2. Порядок розподілу витрат, пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом, зазначається у рішенні або ухвалі Третейського суду.
Стаття 90. Розміри третейського збору.
90.1. Третейський збір обчислюється у таких розмірах:
При сумі позову (у гривнях) Розмір
третейського збору ( у гривнях)
спори немайнового характеру, в тому числі ті, що виникають при укладенні, зміні або розірванні договорів, про визнання правочинів недійсним та інші немайнового характеру 10,00
до 100.000 10,00
від 100.001 до 5.000.000 100,00
більше 5.000.001 1% від суми позову, але не більше 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян
90.2. За позовні заяви, що містять одночасно вимоги майнового і не майнового характеру, сплачується одночасно третейський збір, встановлений для позовних заяв майнового характеру і для позовних заяв немайнового характеру.
90.3. При зменшенні ціни позову сплачений третейський збір не повертається.
90.4. З врахуванням складності справи, що суттєво підвищує витрати часу і матеріальні витрати, пов’язані з третейським розглядом, голова Третейського суду може постановити ухвалу про збільшення розміру третейського збору.
Стаття 91. Порядок сплати третейських зборів та інших витрат.
91.1. Суми третейських зборів та інших витрат, що підлягають сплаті Третейському суду, вважаються сплаченими у день їх зарахування на поточний рахунок Засновника.
91.2. При сплаті третейського збору у платіжному дорученні у графі "Призначення платежу" повинно бути зазначено: "Третейський збір за розгляд спору між "....." (найменування позивача та відповідача), назву іншої витрати, а також сума третейського збору. Платіжне доручення або квитанція з відміткою банку про перерахування третейського збору долучаться до матеріалів справи.
Стаття 92. Гонорари третейських суддів, порядок їх виплати.
92.1. Третейському судді, який призначений для третейського розгляду одноособово, після закінчення розгляду конкретної справи сплачується гонорар у розмірі 10 (десяти) відсотків від розміру третейського збору, який не підлягає поверненню позивачу, сплаченого по конкретній справі.
92.2. Якщо справа розглядається складом Третейського суду у кількості трьох третейських суддів, цим третейським суддям після закінчення розгляду конкретної справи сплачуються гонорари у таких розмірах: головуючому складу Третейського суду 15 (п'ятнадцять) відсотків, двом іншим третейським суддям складу Третейського суду по 10 (десять) відсотків від розміру третейського збору, який не підлягає поверненню позивачу, сплаченого по конкретній справі.
92.3. Гонорари третейським суддям сплачуються Засновником на поточні рахунки третейських суддів у банківських установах. Реквізити банківських рахунків повідомляються кожним третейським суддею Третейському суду у письмовій формі. Для виплати гонорару Засновник може вимагати від третейського судді надання додаткових документів (копію довідки про ідентифікаційний номер, копію паспорту тощо)
Стаття 93. Зберігання матеріалів справи, розглянутої Третейським судом.
93.1. Справи розглянуті Третейським судом, зберігаються у Третейському суді протягом 10 років з дня отримання рішення Третейського суду.
Стаття 94. Публікація рішень Третейського суду.
94.1. Публікування винесених Третейським судом рішень здійснюється з дозволу голови Третейського суду та за письмовою згодою сторін з дотриманням принципу конфіденційності.
